УКР.МОВА.Екзамен. ДПА.Терміни


Алфавіт – це сукупність розміщених у певному порядку літер, якими передають звуки мови на письмі

Антоніми — слова, протилежні за значенням

Багатозначні слова — слова, що мають два або більше значень

Діалектні слова — слова, що вживаються у певних місцевостях і мають відповідність у літ.мові

Діалог – це (у художньому творі) розмова двох або більше осіб на певну тему

Дієприкметник – це дієслівна форма, яка виражає ознаку предмета за дією

Дієслово – це самостійна частина мови, що позначає дію або стан як процес і виражає їх у граматичних категоріях виду, стану, особи, числа, часу, способу і роду

Документація – це

Епітет – це образне означення, характеристика особи, предмета або явища, та підкреслює її суттєву ознаку

Жаргонізми — слова, вживання яких обмежене нормами спілкування, прийняте в певному соц. середовищі

Загальновживані слова — слова, які знає кожен носій мови

Займенник – це самостійна частина мови. Яка вказує на предмети, ознаки і кількість, але не називає їх.

Запозичені слова — слова,що запозичені з мов інших країн.

Застарілі слова — слова, які вийшли із загального вжитку.

Іменник – це самостійна частина мови, що має значення предметності і виражає його за допомогою самостійних граматичних категорій роду, числа та відмінка

Лексикологія – розділ мовознавства, що вивчає лексику

Монолог – це (переважно у драматичному творі) роздуми персонажа вголос, розмова з самим собою, чи персонаже. Неологізми — новостворений термін, слова або фраза що перебуває у процесі входження у використання і ще не включається до державної мови

Однозначне слово — слова що мають одне значення

Омоніми — слова, що пишуться і звучать однаково, але мають різне значення

Орфографія — правопис

Орфоепія — розділ мовознавча науки, що вивчає сукупність правил про літ.вимову

Пароніми — слова зовсім близькі за звучанням але різні за значенням

Переносне значення — кожне слово під час свого створення позначає 1 предмет, явище або дію, особу чи ознаку і виникло в наслідок подібних

Прикметник – це самостійна частина мови, яка виражає ознаку, властивість предмета за допомогою несамостійних граматичних категорій роду, числа й відмінка.

Прислівник – це самостійна незмінювана частина мови,яка виражає ознаку дії чи стану або ступінь чи міру вияву іншої ознаки

Професійні слова — слова, що вживаються переважно в колі фахівців, з тих чи інших спеціальностей

Пряма мова – це чужа мова, передана дослівно від імені того, кому вона належить

Пряме значення слова — кожне слово під час свого створення позначає 1 предмет, явище або дію, особу чи ознаку, первинне значення слова є його прямим значенням

Роздум – це Розповідь – це Синоніми — Слова або їхні окремі значення, афікси, словотвірні форми ,що при повній чи частковій формальній відмінності мають тотожні значення. Синтаксис – розділ граматики, що вивчає словосп., речення та їх будову. Склад слова – це Словосполучення – це смислово-граматичне об’єднання двох або більше повнозначних слів на основі підрядного чи сурядного синтаксичного зв’язку Текст – це Фонетика – це розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови Фразеологізми – мовні звороти, у яких слова виявляють своє значення, тільки зв’язано.

Цитата – це

Числівник – це самостійна частина мови,яка означає абстрактно-математичну кількість, кількість предметів або їх порядок при лічбі






See also:
Яндекс.Метрика