тести іспит-1


РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Об’єктом регіональної економіки є:

система виробничих, господарських, суспільних відносин у певному регіоні країни;

— територіальний стан і розвиток продуктивних сил;

просторовий аспект розвитку та розміщення продуктивних сил в окремих регіонах країни;

сукупність економічних факторів та явищ, зумовлених раціональним розміщенням продуктивних сил.

Регіон —це:

будь-яка частина країни без чітко виражених меж;

група поряд розташованих економічних районів;

частина національної економіки, що характеризується єдністю та цілісністю відтворювального процесу й управління;

група країн або частина світу.

Метод економічного районування застосовується в регіональній економіці для:

розкриття особливостей розміщення промислових підприємств, центрів, галузей;

аналізу розвитку економіки регіону;

визначення місця регіону серед інших регіонів;

визначення основних напрямів найбільш раціонального використання ресурсів у регіоні шляхом створення територіально-виробничих комплексів.

Макроекономічні райони – це:

найбільші територіальні формування, які об’єднують декілька адміністративних областей, або адміністративні області з автономною республікою;

підрайони макрорайонів, які окреслюються межами адміністративної області або автономної республіки;

низові або локальні господарські комплекси у низових адміністративних районах з суто місцевими економічними зв’язками;

території адміністративних районів, міст.

Метод наукового дослідження, за якого розкриваються особливості розміщення промислових підприємств, центрів, галузей, їх взаємозв’язки щодо сировини і поставок продукції, транспортне покриття тощо, — це:

картографічний метод;

метод системного аналізу;

балансовий метод;

метод планування.

Площа України займає:

менше 1%;

1%;

близько 4%;

7% земної кулі.

Під природними ресурсами слід розуміти:

тіла й сили природи, які за певного рівня розвитку продуктивних сил є істотними для життя та діяльності людського суспільства у виробничій і невиробничій сферах;

тіла й сили, які на певному рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства у формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності;

економічно активне населення, що має певну освіту, кваліфікацію та навички;

сукупність підприємств і організацій, об’єднаних спільністю функцій, які вони виконують у системі територіального поділу праці.

Основна частка працездатного населення зайнята у:

промисловості;

сільському господарстві;

транспорті;

сфері послуг.

Із скількох країн світу надходять прямі іноземні інвестиції в економіку України:

13;

37;

128;

143.

Найбільший НДІ України знаходиться в:

м. Київ;

м. Харків;

м. Одеса;

м. Донецьк.

Скільки країн світу отримують прямі інвестиції від України:

13;

23;

36;

51.

До нових форм розміщення виробництва не належать:

технополіси;

промислові вузли;

технопарки;

бізнес-інкубатори.

Основними факторами, які призвели до зниження науково-технічного потенціалу України, є:

низька комерціалізація наукових винаходів;

низька кваліфікація українських вчених;

низький рівень наукового потенціалу України;

зростання віку наукових працівників із науковим ступенем.

Виробничі ресурси України характеризує:

висока міра зносу;

низька собівартість продукції;

ефективне оновлення;

низька матеріало-, енергоємність виробництва.

Виробництво чорних металів зосереджено переважно:

у Придніпров’ї;

на Волині;

у Прикарпатті;

на Поділлі.

Який процес в екоміці країни є важливим фактором стимулювання інвестиційно-інноваційої активності:

роздержавлення;

урбанізація;

приватизація;

санація.

Економічний район — це:

ділянка території, на якій соціально-економічні процеси переважають над природними;

поєднання на певній території промислових підприємств, взаємозв’язаних економічно, а на вищих ступенях розвитку — і технологічно;

територіально-цілісні поєднання поселень різної величини і народногосподарського профілю, об’єднані стійкими виробничими та соціально-економічними зв’язками;

територіально цілісна частина національної економіки, що має спеціалізацію, міцні внутрішні зв’язки, що об’єднують господарство, суспільство і природу в єдиний територіальний соціально-економічний комплекс.

Найдешевший вид транспорту:

залізничний;

автомобільний;

трубопровідний;

паромний.

Основним центром хімічного комплексу Центрального району є:

Київ;

Васильків;

Золотоноша;

Черкаси.

Найбільш перспективним розвиток індустрії туризму є у:

Бердичеві;

Львові;

Миколаєві;

Херсоні.

Із-поміж паливних мінеральних ресурсів Центрального економічного району важливе значення мають запаси:

бурого вугілля;

марганцевих руд;

нафти;

газу.

Виробництво електроенергії в межах Центрального району забезпечують:

Черкаська ТЕЦ;

Ладижинська ДРЕС;

Дніпрогес;

Рівненська АЕС.

З-поміж мінеральних ресурсів Харківського економічного району важливе значення мають запаси:

нафти та природного газу;

будівельної сировини;

бурого та кам’яного вугілля;

торфу.

На Україну припадає:

1%;

9%;

4%;

5% природних ресурсів світу.

Основним центром хімічного комплексу в Харківському економічному районі є:

Кіровоград;

Кременчук;

Лебедин;

Миргород.

Перший цементний завод в Україні був побудований в:

Амвросіївці;

Донецьку;

Дніпропетровську;

Ніжині.

Найбільшими центрами суднобудування у межах Причорноморського економічного району є :

Бердянськ і Миколаїв;

Керч і Феодосія;

Миколаїв і Херсон;

Херсон і Феодосія.

Головним фактором при розміщенні заводу залізо-бетонних виробів є:

сировинний;

споживчий;

транспортний;

науково-технічний прогрес.

Західний район обмежений у використанні:

мінерально-сировинних ресурсів;

лісових ресурсів;

рекреаційних ресурсів;

водних ресурсів.

У структурі зайнятості Донецького району переважає:

промисловість;

сільське господарство;

транспорт;

будівництво.

Південний машинобудівний завод, що випускає ракетоносії, побудований в:

Запоріжжі;

Дніпропетровську;

Кривому Розі;

Марганці.

Курортним містом, де розташований відомий грязелікувальний санаторій, є:

Токмак;

Нікополь;

Бердянськ;

Павлоград.

Найбільша кількість цукрових заводів зосереджена в:

Вінницькій області;

Миколаївській області;

Чернівецькій області;

Харківській області.

Ладижинська ДРЕС функціонує у:

Вінницькій області;

Тернопільській області;

Хмельницькій області;

Закарпатській області.

Регіональна політика — це (обрати одну відповідь):

сукупність організаційних, правових та економічних заходів, які здійснюються суб’єктами регіональної політики у сфері регіонального розвитку країни відповідно до її поточних і стратегічних цілей;

діяльність органів центральної і регіональної влади, направлена на покращення соціального забезпечення населення;

діяльність органів місцевого самоврядування, що має на меті стимулювання розвитку віддалених від центру частин регіону;

діяльність, направлена на забезпечення сталого розвитку регіону, ініціатором якої є територіальна громада.

Суб’єктами регіональної політики є:

адміністративно-територіальні одиниці країни;

населення країни;

органи державної влади;

міста, села, селища.

Метою регіональної політики є (обрати одну відповідь):

стимулювання створення робочих місць у регіонах;

підтримка соціально-економічного розвитку депресивних регіонів;

створення умов для динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку України та її регіонів;

ефективного використання ресурсів регіону (трудових, природних, матеріальних, фінансових, управлінських).

Механізм реалізації регіональної економічної політики — це:

розробка і виконання програм економічного і соціального розвитку окремих регіонів країни в межах загального національного плану (програми);

система конкретних економічних важелів та організаційно-економічних засобів, за допомогою яких здійснюється державний вплив на просторову організацію продуктивних сил, забезпечується соціально-економічний розвиток регіонів, вдосконалюється структура їх господарського комплексу;

сформульовані суспільством керівні положення, якими визначаються об’єктивні потреби та умови суспільного розвитку, котрі воно реалізує в процесі своєї практичної діяльності для досягнення поставленої мети;

науково обґрунтований поділ країни на економічні райони, що склалися історично або в процесі розвитку продуктивних сил на основі суспільного поділу праці.

Розподіл коштів між декількома ризикованими, не пов’язаними між собою видами діяльності з метою зниження ступеня ризику, це:

спільне підприємство;

концентрація;

венчурна фірма;

диверсифікація.

Особливим фактором при розміщенні підприємств фармацевтичної промисловості є:



Страницы: Первая | 1 | 2 | 3 | ... | Вперед → | Последняя | Весь текст


See also:
Яндекс.Метрика