Филос-я. Тесты. 2 сем. С ответами


Онтологія

1. Чи тотожні поняття «буття» і «світ»?

1. Так.

2. Ні.

3. Іноді.

2. Поява поняття «метафізика» пов’язана з ім’ям:

Платона.

Сократа.

Аристотеля.

3. До форм існування буття належать:

Простір і час.

Добро і зло.

Знання і пізнання.

4. Потенціал буття це:

Стан речей, який буде у світі в майбутньому.

Системні характеристики і можливість їх реалізації, які закладені у будь-яку систему.

Те, до реалізації чого треба прагнути.

5. Термін «метафізика» означає:

Загальна природа («фізика»).

Загально-природні закони.

«Те,що після фізики».

6. До метафізичних методів пізнання можна віднести:

Умоспоглядання.

Теорію.

Експеримент.

7. Що означає термін «детермінація»:

Обґрунтування певного положення.

Причинно-наслідкова обумовленість.

Послідовність дій для досягнення результату.

8. Існують наступні рівні буття:

Мікро- рівень, макро- рівень, мега- рівень.

Рівень структурної організації.

Рівень усвідомлення процесів, що відбуваються.

9. До видів буття можна віднести:

Буття людини.

Буття як поняття.

Буття як категорією.

10. Чи завжди буття є матеріальним:

Так.

Ні.

Воно є те, що ми про нього думаємо.

11. Чи є складовою буття фізичні, моральні і духовні закони:

Ні.

Фізичні так, а інші – ні, тому що вони не матеріальні.

Так, вони є невід’ємними атрибутами буття.

12. Рух і розвиток є:

Невід’ємними атрибутами буття, без яких його не існує.

Тим, що іноді виявляється при спостереженні за фізичними процесами.

Тим, що обов’язково веде до прогресу в бутті.

13. Чи здатне буття до саморозвитку:

Так, всі його види здатні до саморозвитку.

До саморозвитку здатні тільки системи живої природи.

До саморозвитку здатна тільки людина завдяки наявності в неї розуму.

Гносеологія.

14. Що таке гносеологія:

Вчення про Всесвіт.

Вчення про буття.

Вчення про пізнання (теорія пізнання).

15. Яку роль в пізнанні виконує принцип:

Принцип – це закон в гносеологічній (пізнавальній) функції.

Принцип – це те, в чому впевнений вчений.

Принцип – це наш погляд, якого ми змінювати не збираємося.

16. Суб’єктом пізнання є:

Той, хто пізнає щось.

Той, хто прагне до пізнання.

Той, хто вважає, що пізнання дійсно є великою цінністю.

17. Чи може людина пізнавати те, що вона не може спостерігати за допомогою органів відчуттів:

Ні, але коли з’являться нові прилади спостереження, то зможе.

Може, за допомогою здатності до метафізичного мислення і умоспоглядання.

Вона може будувати гіпотези тільки базуючись на тому, що можна перевірити.

18. В чому специфіка наукового пізнання:

Воно завжди об’єктно, методологічно і емпірично.

Воно об’єктивно і істинно.

Воно розвивається несуперечливо протягом всієї історії науки.

19. Що таке «емпірія»:

Досвід. Все те, що ми можемо спостерігати за допомогою органів відчуттів.

Це споглядання і висновки з нього.

Це проведення низки експериментів з науковою метою.

20. Що таке метод пізнання:

У перекладі з грецької — це «шлях». Це засіб, завдяки якому отримують певне знання про об’єкт.

У перекладі з грецької – це «можливість». Метод говорить про можливість чи неможливість пізнання об’єкта.

Метод – це послідовність дій, яку треба використовувати, щоб досягти бажаного результату.

21. Що таке методологія:

Це найбільш ефективний метод.

Це сукупність методів пізнання.

Це універсальні методи пізнання.

22. Чи є здатність людини до пізнання обмеженою:

Так, вона обмежена самою природою людського розуму.

Так, вона обмежена тим, що ми ще не все можемо спостерігати.

Ні, вона не обмежена і колись людина буде знати абсолютно все про світ, в якому вона живе.

23. Кому належить кореспондентська концепція істини:

Протагору.

Аристотелю.

Бертрану Расселу.

24. Прагматистська концепція істини передбачає що:

Істинним є те, що відповідає реальності.

Істинним є те, що логічно і послідовно викладено.

Істинним є те, що корисно і може бути використано на практиці.

25. Когерентна концепція істини полягає в наступному:

Критерієм істини є несуперечливість окремих положень одне одному і теорії в цілому.

Істинним є те, що не суперечить здоровому глузду.

Критерієм істини є побудова всіх умовиводів за законами логики.

26. Марксистська концепція істини стверджує:

Практика є критерієм істини.

Теоретична несуперечливість є критерієм істини.

Застосування універсального методу дослідження є шляхом до істини.

27. Конвенціональна концепція істини полягає у наступному твердженні:

Істина – це конвенція (узгодження) всіх існуючих точок зору.

Істинним вважається те, що прийняте як таке більшістю вчених.

Істини не існує взагалі.

3. Антропологія.

28. Філософська антропологія це:

Філософське вчення про виникнення життя.

Філософське розуміння світу.

Філософське вчення про людину.

29. Есенція і екзістенція це:

Сутність і існування.

Розумність і нерозумність.

Живе й неживе.

30. Як проявляється єдність есенції і екзістенції людини:

Через те, що вона думає про себе.

Через її дії і вчинки.

Через відношення до неї інших людей.

31. Що, за Гегелем, означає поняття «рефлексія»:

Відображення свідомістю самої себе.

Відображення розумом зовнішнього світу.

Відображення свідомістю вчинків інших людей.

32. Незавершеність людини означає:

Недосконалість людини.

Неможливість істинного пізнання для людини.

Відсутність однозначної обумовленості того, якою буде людина, буде вона розвиватися чи деградувати.

33. Що таке самопроектування людини:

Прагнення планувати завдання свого життя, яке притаманне кожній людині.

Прагнення до створення самого себе у відповідності з ідеальною моделлю, яку обирає собі людина.

Прагнення до подолання будь-яких обмежень власного розвитку.

34. Засновником філософської антропології вважають:

Г. Гегеля.

И.Канта

М. Шеллера.

35. На думку М. Шеллера, особистість це:

Особистість – це та людина, яка змогла реалізувати свою індивідуальність.

Єдність духовних якостей людини, до яких не входить її тілесність.

Єдність всіх якостей людини (тіла, душі, духу, соціальності, самосвідомості, розуму, віри, волі).

36. Еволюційна теорія походження людини з мавпи має назву:

Соціогегез.

Антропогенез.

Етногенез.

37. До важливих проблем філософської антропології відносяться:

Проблема сутності людини і смислу її життя.

Проблема методів наукового пізнання.

Проблема розвитку і деградації природних об’єктів.

38. Що найбільш суттєво відрізняє людину від тварини:

Здатність до прояву емоцій і почуттів.

Здатність до творчості.

Здатність до життя у колективі.

39. Головними прагненнями будь-якої людини є:

Прагнення до кар’єри, багатства, максимального комфорту життя, безсмертя на землі, збереження здоров’я і молодості тіла.

Прагнення до самоутвердження, усвідомленого буття, оригінальності, свободи, продовження власного житті (в дітях, предметах, ідеях тощо).

Прагнення до насолоди, задоволень, комфортного відпочинку, до уникнення життєвих проблем.

4. Свідомість.

40. Чи тотожні поняття «свідомість» та «мислення»:

Так. Мислення – це й є свідомість.

Ні. Поняття «свідомість» ширше за об’ємом.

У деяких випадках.

41. Як до кінця ХІХ ст. називалося те, що ми сьогодні називаємо свідомістю:

Розум.

Душа.

Мислення.

42. Чи входить сприйняття, воля, здатність до цілепокладання у поняття «свідомість»:

Не входять, це зовсім інші речі.

Так, це — складові поняття «свідомість».

Входить тільки воля, інші поняття – ні.

43. Матеріалісти стверджують що:

Свідомість цілком залежить від мозку і є його властивістю.

Свідомість не залежить повністю від матеріального носія – мозку.

Свідомість не є результатом виключно роботи мозку.

44. Ідеалісти вважають що:

Свідомість з’являється на певному етапі розвитку матерії і є виникає саме з матерії.

Матерія і свідомість – це дві окремі реальності, тому свідомість виникає не завдяки розвитку матерії.

Свідомість є результатом роботи мозку.

45. Структура свідомості за З. Фрейдом виглядає так:

Свідоме, відоме, невідоме.

Свідомість, несвідомість, знання, незнання.

Підсвідомість, свідомість, надсвідомість.

46. Зв’язок свідомості з тілом називають:

Тілесність.

Емоційність.

Психосоматика.

47. Чи залежить стан свідомості людини від її володіння інформацією і здатності до сприйняття:

Так, тому що це складові феномену «свідомість».

Ні, тому що свідомість – це лише здатності нашого мислення.

Іноді залежить, а іноді ні.

48. Що означає концепція про те, що людина – це єдність духу, душі і тіла:

Що душа людини розділяється на свідомість і дух.

Що крім тіла і душі (свідомості) людині для життя потрібна ще одна сила – дух (Бог).

Що людина – це єдність тіла і душі (свідомості), а поняття «дух» і «душа» тотожні.

49. Чи входять в поняття «свідомість» рефлекси:

Входять, але тільки безумовні рефлекси.

Ні, не входять.



Страницы: Первая | 1 | 2 | 3 | Вперед → | Последняя | Весь текст


See also:
Яндекс.Метрика